Історія пишеться не в диму від гармат,
а в диму від сигар.
Анджей Маєвський
Чи можна закохатися в окупанта? А в людину іншого віросповідання? Чи буде щасливим шлюб, якщо його не благословили батьки або осудила громадськість? Зрештою, чи можна вважати гріховним союз двох чоловіків або двох жінок, якщо Природа створила їх саме такими? На ці та інші
запитання читач намагається дати відповідь разом з героями твору.
Однак, герої «Ендека», помимо кохання, мають чимало й інших клопотів. Особливо важливою для кожної людини є Батьківщина, почуття
приналежності до рідної землі. Якщо один від народження почувається сином своєї землі і готовий віддати за неї життя, то кілька поколінь родини іншого ведуть боротьбу за це право. Але в силу обставин обидва герої змушені обрати чужину.
Вибір. Це те, що автор постійно заставляє робити своїх героїв.
Як бути, коли твого сина вбили люди, яким ти зобов’язаний життям? Чи варто підтримувати інтереси нації, представники якої письмово начебто взяли на себе вину за смерть твоєї матері? І як оцінитиьмародерство з точки зору моралі, коли це єдиний спосіб врятуватитсебе, своїх дітей і близьких тобі людей?
Книжка вирізняється великою громадянською мужністю автора, який має відвагу піднімати незручні питання історії, ті, про які народи й уряди сьогодні воліють «скромно» мовчати, бо правда не виглядає привабливо. Але історія існує не для того, щоб її вифантазовувати в диму сигарет, а для того, щоб, писана кров’ю в гарматному диму, вона стала уроком для нащадків.
